Казахський національний костюм

Казахський національний костюм почав формуватися близько 5-6 століть тому. Саме в цей час самобутність казахів можна назвати сформованою. Вона і позначилася на національному одязі цього народу.

Трохи історії

Сучасний варіант казахського національного костюма не лише довго формувався, а й постійно змінювався. Сусідні з казахами народи сильно впливали на місцеву моду. Свою лепту внесли татари, російські, середньоазіатські народності. Але в усі часи казахський одяг відрізнявся великою різноманітністю декоративних елементів та прикрас, запахом праворуч на ліво, облямівкою. Окрасою служили вишивка та національні візерунки, крім того, казахи вірили, що вони оберігають від злих сил.

Особливості

Можна виділити такі риси в казахському костюмі:

• верхній одяг має характер орний і завжди заорюється на ліву сторону. Це властиво чоловічим та жіночим костюмам;
• приталений крій;
• жіночі костюми багато прикрашені оборками, розкішною бахромою та облямівкою;
• наявність високих шапок, які прикрашаються коштовним камінням, а також пір`ям або вишивкою;
• вишивка відбиває національний орнамент, виконується як люрекса, візерунчастого тканини;
• поширені матеріали – шкіра, хутро, вовняне сукно, повсть.

Для пошиття легкого одягу та спідньої білизни використовувалися бавовняні тканини. Їх доставляли торговці шовковим шляхом, разом з ними казахам поставлялася парча, шовк, оксамит та інші дорогі тканини. Верхній одяг шився з козячих, жеребячих, сайгачих шкур, були популярні вироби з овчини.

Кольори та відтінки

Кольори казахського костюма традиційно були і залишаються яскравими та соковитими. Вони свідчать про багатство, достаток, розкоші. Це все відтінки зеленого, синього, золотого, червоного, які можна побачити і в жіночому, і чоловічому вбранні. Елементи національного одягу використовуються і сучасними казахськими дизайнерами під час створення традиційного одягу. У них віддається данина старовині, тому вбрання виходять як раніше яскравими та помітними. Особливо прикрашають багаті орнаменти.

Тканини

Тканини національного костюма казахів залежать від ступеня багатства власника. Про достаток говорить парча, тонкий шовк, м`який оксамит, цінне хутро. Ними відвертався верхній одяг, краї головних уборів. Широко застосовувалися вовняні та бавовняні тканини.

Крій

І чоловічий, і жіночий одяг завжди був приталеного крою. Вироби за традицією розширюються донизу. Також халати можуть бути прямими, рукави довгі. У чоловіків традиційним одягом є широкі шаровари. Крій суконь для дівчат і незаміжніх жінок довгий, приталений, прикрашений воланами і воланами. Головні убори мають конусоподібну форму.

Аксесуари та прикраси

Багатству прикрас казахи приділяють багато уваги. Вони відрізняються різноманітністю матеріалів і манерою виконання. Їх використовують у всіх предметах одягу. Наприклад, нашивки і на халатах, і на взутті, і на головних уборах.

Залежно від достатку використовувалися такі метали як золото, срібні, бронзові прикраси. З дорогоцінного каміння казахи воліли сердолік, перламутр, перли, корали, а також кольорове скло.

Особливо виділяються персні. Вони мають різні назви, що залежить від форми. Наприклад, існує кільце «пташиний дзьоб». Браслети, підвіски та сережки, можуть бути кованими та дуже масивними.

Прикраси потрібні були для надання оригінальності та виділення рангу власника костюма, також вони були самостійними елементами. Для людей різного віку, сімейного стану, рангу існують різні види прикрас. Відрізняються вони і за територіальною ознакою.

Взуття

Казахське національне взуття відображає кочове життя цієї народності. Через необхідність у постійній зміні місць у ній переважають високі чоботи. У широкі халяви зручно заправляти штани для більшої безпеки тепла.

Краса весільного вбрання

Національна весільна сукня казахської нареченої носить складну назву Той Узату койлек. Воно шиється з дорогих тканин, таких як шовк чи атлас, органза чи тафта. На ньому обов`язково присутній казахський орнамент та ніжна вишивка. Її створюють із бісеру, оформляють золотими шнурами та стрічками.

Весільне вбрання, що в давнину, що сьогодні, відрізняється оригінальним головним убором. Його називають саукеле. Таке оздоблення було актуальним аж до 19 століття. Саукеле шиється у формі конуса, завдовжки близько 70 см. Як завжди воно прикрашене коштовностями. Для цього використовували монети, корали, перли, злоті вставки, дорогоцінне каміння, бляхи.

До убору додавались прикраси для підборіддя та підвіски на віскі. До спини від убору звисала стрічка, зіткана із золотих ниток і обшита бахромою. На потилиці було приємно зображати символ благоденства – риб`ячу голову. Поверх весільного убору прийнято одягати оксамитову або шовкову хустку.

Весільний головний убір прийнято носити протягом першого року сімейного життя. Потім його дістають тільки у великі свята. Саукеле не лише красивий, але й дуже дорогий головний убір. У давнину за нього давали до 100 найкращих скакунів. А майстри працювали над таким убором не менше ніж рік. Досі за казахськими доданнями вважається, що чим багатшим буде саукеле у нареченої, тим щасливішим і вдалим складеться її сімейне життя.

Поверх весільного плаття наречена може одягнути камзол. Він шиється в тон сукні, його теж прикрашають орнаментами, монетами, камінням.

Колір тканини весільного плаття відіграє цікаву роль. Замість звичного нам білого кольору казахи віддають перевагу і червоному, і синьому кольорам. Червоний символізує юність, життя у її самому розквіті. Синій – це символ мирного неба над головою, тепла та затишку. Він говорить про непорочність та чистоту. Якщо дата весілля випадає на теплу пору року, тоді частіше використовуються білі, рожеві, кремові відтінки.

Жодне казахське весільне вбрання не обійдеться без прикрас. Це і браслети, і каблучки, і намисто, і підвіски.

Різновиди

Жіночий

Від тюркських племен казахським жінкам передався жаулик, убір для голови. Він був пошитий із шовкової тканини, міг побут оторочений хутром. Жінки носили спідниці белдемше. З ними одягалися халати чи камзоли.

Інший варіант – це сукня, спідниця якої була розкльошена. Воно носило назву куліш ліжок. Російський костюм вплинув створення іншого фасону сукні, страх койлек. У ньому використовувався відкладний комірець і популярна тоді плісована кокетка.

Жіночий верхній одяг був представлений у вигляді шалана, халата з теплою підкладкою з вовни для зимової пори року.

Чоловічий

Чоловічий національний костюм включає шапку, шаравари та камзол. Він передбачає наявність особливого головного убору. Цей убір нагадує шапки стародавніх скіфів і зветься мурак або ай-иркалпак.

Шаровари або шалбар-сим пошиті із вставками з овечої шкіри. Вона захищає шкіру при терті і робить зручнішою верхову їзду. Краї штанів заправляються в чоботи.

Бешмет, тобто камзол по-казахськи може бути різних кольорів, шиється утепленим для холодної пори року і стягується поясом. Під верхнім одягом казахи носять жейде – білизна, пошита з бавовняної тканини. Рідше використовується шовк. Поверх костюма чоловіки одягають шубу або довгостатевий халат, щоб захищатися від холоду.

Чоловіки носили два види взуття: або чоботи (допускався невисокий підбор), або шкіряні чешки ічіги. Взуття теж прикрашалося вишивкою.

Особливою частиною і жіночого, і чоловічого костюма казахів завжди були пояси. Їх шили з різних тканин. Існували спеціальні святкові моделі, майстерно розшиті та прикрашені підвісками, напівдорогоцінним камінням.

Дитячий

Національне казахське вбрання для дітей – це зменшені моделі дорослих костюмів. Вони такі ж яскраві, красиві та багаті на прикраси.

Сучасні моделі

Сьогодні національний одяг казахського народу зберігся в аулах. Її продовжують носити люди старших поколінь. А також вона є джерелом натхнення для сучасних дизайнерів та модельєрів.

Сучасні казахські костюми відрізняються витонченістю, що тонко підкреслює красу і гордість казахського народу. Головна їхня особливість у національних орнаментах, що виділяють казахський стиль у будь-якому фасоні одягу.