Французький національний костюм

Культура іншої країни завжди велика зацікавлена ​​для любителів мистецтва, мандрівників та простих мешканців, зацікавлених у різних культурах. Національні костюми різних народів - велика тема, яка може розповісти про традиційні особливості жителів одного чи іншого регіону.

Ми вирішили зупинитися на французькому національному костюмі, вибираючи його, тому що французи завжди були законодавці мод.

Трохи історії

Основні риси французького національного костюма почали формуватися ще у далекому 16 столітті. Це були передумови гофрованих комірів, укорочених чоловічих штанів, плащів, мереживних деталей та різноманітних вишивок.

Більш чітко елементи традиційного костюма Франції сформувалися вже в 17 столітті. У гардероб прийшли довгі сорочки, спідниці зі складаннями, панчохи, панталони, декольте тощо.п. Одяг виготовлявся з таких матеріалів, як вовна та полотно різноманітного вироблення. Так тривало до кінця 18 століття.

У 19 столітті вже починають використовувати тканини фабричного виробництва. Шиттям займалися зазвичай сільські кравці, переважно за обід, житло чи невелику плату.

Після Великої революції у Франції у національному костюмі почали відбуватися зміни. Пов`язано це було насамперед зі зростанням добробуту, а також з появою у продажу нових фабричних тканин – сукна та шовку.

Так з`явилося святкове вбрання, звичайно ж на них впливала міська мода. Форми фартуха, спідниці, головного убору, а також крій корсажу відрізнялися серед провінцій. Особливо це було помітно у колірних елементах. Навіть усередині провінції часто розрізнялися елементи костюма.

Наприкінці 19 століття повсюдно почав з`являтися міський костюм. Однак довгий час залишалися в побуті такий елемент, як головний убір, особливо в глухих районах або в районі Альп.

Особливості

Кольори та відтінки

Серед колірної гами для одягу переважали переважно спокійні стримані відтінки. Серед них – сірий, коричневий, білий. Такі кольори були характерні як для чоловічого, так і для жіночого костюма.

Звичайно ж, жіночі предмети гардеробу були часом яскравіших відтінків. Крім стандартних кольорів, спідниця могла бути блакитною, червоною, рідше чорною. Фартухи також мали червоні або сині відтінки, а також жовті кольори. Корсаж - фіолетовий, бордовий, коричневий або смужку.

Тканини та крій

У селянському одязі тонше полотно використовувалося в основному для святкового одягу, наприклад, спідниць або сорочок, а також білизни. Грубе ж полотно призначалося для повсякденного одягу.

Якщо говорити про верхній одяг, то його шили з більш щільних і теплих матеріалів, наприклад, сукна, додаючи в нього бавовняні або полотняні нитки.

Після революції на зміну звичним матеріалам прийшли фабричні тканини, серед яких був і шовк.

Різновиди

Жіночий

Національний жіночий костюм складався зі спідниці з численними складаннями, широкої кофти з довгими рукавами та застібкою у ворота та хустки або косинки, накинутої на плечі. Спідниця, як правило, була довгою, приблизно до середини гомілки, з нею одягалася кофта, що спадає зверху спідниці. Кофту стягували на талії тасьмою фартуха, який був трохи коротший за спідницю. Хустка зав`язувалася на грудях або закладалася під нагрудник фартуха.

Обов`язковим для костюма був корсаж. Головний убір жінки – чепець, поверх якого одягали ще хустку чи капелюх. Чепець носили вдома та на вулиці.

Чоловічий

Традиційний чоловічий костюм 19 століття складався з наступного одягу: штани, сорочка, гетри, хустку, жилет або куртка.

Приблизно до 30-х років 19 століття селяни носили короткі штани до колін, при цьому спільно з гетрами або вовняними панчохами, що підв`язувалися під коліном підв`язкою з вовни, зазвичай блакитного чи червоного кольору. Часто гетри були з такого ж матеріалу, що й штани.

Вже після 30-х років з`явилися довгі вузькі штани. Рубаха вже мала відкладний комір. Манжети і комір спочатку затягувалися двома тасьмами, а потім стали застібати на гудзики. Додатково одягали ще й шийну хустку. Спільно з сорочкою одягали ще й жилет, світлого кольору із двома рядами металевих гудзиків. Поверх надягалася куртка, вона могла бути короткою чи подовженою.

Рубаха ж увійшла у повсякденний побут ще наприкінці 18 століття. Вона була прямого силуету, приблизно до середини стегна, зі складаннями на рукавах і ворота. Шилася вона з полотна.

Спочатку сорочка була святковим одягом для селян, а після революції 1830 р. Її почали носити у місті – ремісники та робітники. Для селян вона, як і раніше, залишалася традиційним вбранням для свят та народних гулянь.

У 19 столітті та на початку 20 століття сорочка вже стала робочим одягом, але ще зберігала свої позиції в сільській місцевості. Взимку ж пастухи одягали зверху її широкий плащ із козячої шкіри або грубої шерсті.

Досі можна побачити класичну сорочку на художниках.

Якщо говорити про головний убір, то у 18 столітті це було трикутник для селянина, її носили аж до початку 19 століття. Змінив її круглий крислатий капелюх, солом`яний – для літа, фетровий – для холодної погоди.

Чоловіки – жителі узбережжя носили шапку-ковпак із вовни, схожий на фригійський ковпак. Таку шапку-ковпак прикрашав помпон, що звисає ззаду.

Дитячий

Дитячі костюми на той час мало чим відрізнялися від дорослих, все залежало від статі та віку дитини.

Для дівчаток – спідниця, можливі були і короткі варіанти, ніж для дорослих. Спідниця доповнювалася фартухом і сорочкою, обов`язковим був чепчик.

Для хлопчиків – укорочені штани, подовжена сорочка та жилет. Спільно зі штанами одягали гетри, головний убір був подібний до дорослого чоловічого.

Аксесуари та взуття

Традиційне взуття – черевики, вирубані з дерева. Таке взуття призначалося як для чоловіків, так і для жінок. Її носили протягом довгого часу.

Якщо говорити про аксесуари, то поступово жінки використовували мереживні деталі в прикрасі одягу, а також витонченіші силуети в одязі. Так вони намагалися підкреслити свою жіночність.

Ажурні нарукавники від ліктя до зап`ястя – ще один з аксесуарів, властивих для модниць того часу. Різні шпильки, які ховалися під головними уборами, витончено виглядали на представницях прекрасної статі.

Сучасні моделі

У сучасному світі найчастіше жителі намагаються відродити традиції, влаштовуючи різноманітні свята та відтворюючи будь-які події, також організовуючи конкурси костюмів.

В основному відмінності костюмів полягають в обробці, вишивці, формах головних уборах, іноді навіть химерних форм, прикрасах корсажа, тканинних та колірних рішеннях.

Звичайно, переважно традиційний костюм одягається артистами або патріотами на фестивалях. Так, мешканці демонструють самобутність своєї місцевості.

У сучасних моделях присутні більш яскраві екстравагантні відтінки, нові форми та деталі.