Молдавський національний костюм
Зміст
Трохи історії
Традиційний етнічний костюм складається століттями, і кожна деталь у ньому має особливе значення. У народному вбранні Молдови позначилися, як у дзеркалі, особливості життя народу на цій щедрій на багаті врожаї землі. Одяг з національним візерунком із листя, квітів та плодів, прикрашений майстерною вишивкою, відрізняє молдавський старовинний костюм.
На сьогоднішній день елементи та традиції костюма виявляються і в повсякденному одязі, який носять у сільській та іноді навіть у міській місцевості. Все багатство та краса традиційного оздоблення особливо помітні під час свят, весіль та фестивалів етнічної музики та танцю Молдови.
Молдавський костюм зародився за часів, коли тканини для одягу селянки виготовляли самі, в умовах ізольованого від міст натурального господарства. У селах ткали та пряли, дівчата вишивали сорочки, готували посаг до весілля.
Починаючи з 14 століття, на території Молдови були побудовані прядильні, ткацькі майстерні та ремісничі цехи. Почесні місцеві бояри поступово розвинули ткацьку промисловість. Вишукані матеріали фабричного виробництва, такі, як шовк, сатин та кашемір, почали з`являтися та використовуватися для пошиття національних костюмів лише у 19 столітті. Тоді ж у моду увійшли і тонкі фартухи з полотна, шовкові рушники з бахромою, які одягали на голову заміжні жінки.
Кожухи та шапки з баранчика, повстяні капелюхи та взуття, а також безрукавки для чоловіків та жінок постачали селянам ремісники. Таким чином, склався характерний на вигляд для всіх районів Молдови оригінальний національний костюм.
Особливості
Кольори та відтінки
Тканини та крій
До саморобних тканин, які досі виробляють молдавські майстри на старовинних горизонтальних верстатах, відносяться лляне та конопляне полотно та полотно, а також вовняний щільний матеріал.
Види
Загальнонаціональний костюм для чоловіка-молдаванина, який зустрічається в будь-якому куточку цієї країни - це подовжена біла сорочка-туніка, світлі штани, гостроверха шапка з баранчика або капелюх.
Косоворотка - найстаріший вид сорочки для чоловіків. Її носять навипуск, прикрашаючи одним або декількома поясами із вовни чи шкіри.
Чоловічий костюм не так рясніє фарбами, як жіночий. Жителі гірських селищ здавна носили сорочки із щільного полотна з розширеними рукавами та довгими підлогами. На рівнині чоловічий національний костюм включав коротку сорочку, з облягаючими рукавами.
Штани чоловіка одягали влітку з конопель або льону, взимку – з вовни. Пастухи в горах носили одяг зі шкур. Як верхній одяг їм служили жилетки зі шкіряними аплікаціями, довгостатеві плащі із сукна світлих тонів – білі та сірі. Селяни взимку одягали хутряні шуби та сувої. Також чоловіки не виходили з дому без шапки або літнього солом`яного капелюха.
Жінкам належало носити білу довгу сорочку з орнаментом, вовняну спідницю з поясом. Найпопулярнішою була спідниця під назвою «катринце». Шматок матеріалу, обгорнений навколо стегон, підтримувався поясом. При цьому не мало значення, з якого боку починати закладати підлогу спідниці. Поясок демонстрував вік заміжньої жінки, молоді дівчата часто пов`язували талію хусткою.
Аксесуари та взуття
Розкіш весільного вбрання
Незаміжні молдавські дівчата ходили з розпущеним або заплетеним у коси волоссям, плели і носили вінки з рослин та квітів. Під час вінчального обряду голова нареченої була накрита прозорим покривалом. На весільному урочистості її одягали прилюдно у вбрання для заміжньої жінки - хустку.
Святкова хустка з шовкової або тонкої бавовняної пряжі, складена трикутником, одягалася так, що обидва його кінці, гарно вишиті візерунками, спадали на груди. Прикрашали вбрання намисто та намиста, гарні сережки.
З давніх-давен молдавани вірили, що особливий пояс може вилікувати від хвороб, зробити щасливим і удачливим. Молодому на весілля дарували особливий пояс, над яким читалася змова. Цей ритуал зберігся в молдавських селищах до сьогодення. Пояси зі шкіри з металевими вставками змінили широкі вовняні, довжина яких часом становила до двох метрів.
Молоді хлопці та дівчата носили весільний одяг з багатою вишивкою на комірі, підлогах та манжетах, до яких пришивались мережива. Для весільного вбрання використовували спеціальну тканину, виготовлену методом переплетення візерунків. Весільні штани для хлопців робили з бавовняного білого полотна з гаптованим національним молдавським орнаментом. Наречений одягав гарний капелюх із стрічками, прикрашений квітами і павичим пером.
