Те, як людина поводиться в суспільстві, як вона взаємодіє зі знайомими і незнайомими людьми, говорить про її «культуру поведінки», характеризує її як виховану чи невиховану людину. І щоб гідно поводитися в тій чи іншій ситуації, потрібно знати певні норми і правила поведінки, а також мати високі моральні якості.
Особливості
Культура поведінки – це таке широке поняття, яке поєднує суспільні норми з моральними цінностями. Іншими словами, це такі правила та особливості поведінки, які нерозривно пов`язані з моральністю та вихованням людини.
Саме завдяки нормам можна визначити, правильно чи неправильно поводяться люди у тій чи іншій ситуації – це своєрідний суспільний критерій.
Вихована людина завжди готова дотримуватися правил поведінки, бути тактовною і доброзичливою по відношенню до інших, навіть незнайомих людей.
У поняття «культура поведінки» входять ще кілька аспектів:
Набір дій людини у громадських місцях (парк, транспорт, робота, школа, черга, банк, зупинка, магазин). Те, як людина веде себе, як вирішує конфліктні ситуації - все це є показником її моральної культури.
Побутова культура. Мається на увазі те, як людина реалізує свої особисті потреби, як організовує своє дозвілля.
Правильне та гарне мовлення. Невід`ємна частина культури поведінки. Жаргонні висловлювання не характеризують людину з кращого боку. До промови відноситься і міміка з жестами.
Дотримання етикетних норм – показник гарних манер та вихованості. Важливо не забувати про них, особливо перебуваючи у громадських місцях.
Пристойний та охайний зовнішній вигляд, дотримання правил гігієни – це прояв зовнішньої культури, і він також необхідний.
Дані принципи та норми – це результат вікової роботи, в основі якої – гуманні відносини між людьми.
Культурне виховання
Норми поведінки, невід`ємні від поняття моральності, закладаються в кожній людині з дитинства. З ранніх років дитина повинна засвоювати певні правила, які надалі стануть невід`ємною частиною його взаємодії як з однолітками, так і з дорослими людьми.
Виховуючи дитини, варто пам`ятати про те, що в дошкільному віці він не здатний точно дотримуватися якогось правила поведінки, може не до кінця усвідомлювати той чи інший вчинок, а його навички та звички нестійкі і можуть помінятися. Як же виховати з дитини моральної та культурної людини?
Існують такі способи:
Потрібно, щоб у сім`ї завжди панувала сприятлива атмосфера для такого виховання. Маленькі діти схильні до наслідування, і якщо вони бачать, що батьки дбайливі, вони дадуть відповідь тим же і будуть слухатися їх. Обстановка, що панує в сім`ї, також впливає на характер дитини та її взаємодію з іншими дітьми.
З раннього віку потрібно прищепити дитині основні правила спілкування з однолітками. Тобто вже в два-три роки малюк повинен шанобливо ставитися до інших дітей: не намагатися забирати іграшки, не заважати дозвілля інших дітей, не битися і не хуліганити. Доброзичливість до людей – це основа культурної поведінки.
Крім правильної поведінки в суспільстві, важливо пояснити дітям необхідність берегти природу. Дитина повинна бачити красу рослин, вміти доглядати їх, а також любити тварин.
Крім цього, потрібно розвинути у дітях прагнення до праці. Вони мають бути готові виконувати те чи інше доручення дорослих, надавати допомогу (самостійно прибрати іграшки, допомогти протерти пил).
Поступово вимоги до дітей повинні ставати вищими. У віці чотирьох років дитина вже краще усвідомлює свої вчинки, у неї розвиваються нові якості – слід навчити її ввічливості (звертатися до дорослої людини на «ви»), безконфліктності. У цьому віці діти добре засвоюють правила етикету, тому настав час пояснити йому норми поведінки в громадських місцях (бібліотека, транспорт, театр, кіно)
Важливим є контроль з боку батьків. Необхідно оцінювати виконання того чи іншого правила як позитивно, так і негативно (але тактовно). Карати дитину за будь-які провини потрібно, але не в грубій формі, і тим більше не фізично. Діти повинні розуміти, за що вони покарані та що зробили не так. Якщо дитина часто порушує норми поведінки, то важливо з`ясувати причини. Можливо, вони не можуть бути засвоєні ним через вікові та інші індивідуальні особливості.
Виховання моральної та культурної особистості потрібно починати вже з раннього віку дитини, тому важливо бути для нього гідним прикладом для наслідування.
Етика
Культура поведінки включає не тільки засвоєння людиною етикетних норм, а й етичних. Етика - це наука про моральність, тобто про внутрішню наповненість людини, якою він керується при скоєнні того чи іншого вчинку та взаємодії з оточуючими.
Етичні навички визначають те, наскільки успішно людина дотримуватиметься прийнятих норм у суспільстві. Формування цієї навички зароджується ще в дитинстві і продовжується в підлітковому віці. Цей період характеризується своїми особливостями, які варто враховувати:
У підлітків виникають нові переживання, потреби, перед ними постають нові завдання, вони змінюються не лише зовні, а й внутрішньо.
Тут важливо не задавити підлітка контролем за виконанням засвоєних раніше етичних норм, але й не пускати все на самоплив.
У підлітка має бути розвинене вміння самостійно застосовувати засвоєні правила на практиці.
Він дивитися на інші зразки поведінки і братиме приклад з батьків, тому важливо і дорослим дотримуватися встановлених етичних норм, навіть якщо підліток провокуватиме їх порушити.
Підліткам важливо надати свободу та особистий простір як для навчання, так і для дозвілля. Він повинен уміти організовувати свою діяльність, вміти спілкуватися з тим чи іншим учителем, брати на себе відповідальність за свої невдачі у школі.
Не варто тиснути на підлітка при виборі ним компанії однолітків. Він повинен уміти будувати правильні людські відносини на основі засвоєних ним знань у дитинстві самостійно.
Те, як підлітки виконують обов`язки та доручення, є характеристикою їхньої вихованості. Вони повинні бути старанними і не чекати нагадувань батьків про виконання будь-якого прохання. Важливо, щоб вони брали на себе відповідальність за частину сімейних обов`язків, які вони відвели.
Батькам важливо контролювати особисте життя підлітка, але не на шкоду його особистому простору. Досить цікавитися його думками та вміти приймати його світогляд, бути доброзичливим, вміти вислухати та дати коротку та суттєву пораду.
Важливо розповісти підлітку про глибокий сенс культури поведінки, про те, що це не прості умовності, а вікові традиції, що свідчать про поважне ставлення до оточуючих.
Поради та рекомендації
Існують певні норми повсякденної культурної поведінки, які необхідно дотримуватися у суспільстві (лікарні, театрі, транспорті, школі, ігровому майданчику):
Привітання – важливий ритуал між людьми, який говорить насамперед про вихованість. Потрібно вітатися з людьми, навіть із незнайомими. Наприклад, якщо дві незнайомі людини їдуть разом у ліфті або зустрічаються в під`їзді, доречно буде привітатись або просто кивнути на знак вітання.
Вихваляння - це погана манера, а скромність - невід`ємна частина культурної поведінки, тому не варто хвалитися чимось перед іншими, особливо перед людьми молодшого віку.
Важливо запам`ятати, що якщо дві людини зустрічаються на вході кудись (до магазину чи транспорту), то спочатку потрібно випустити того, хто виходить, а вже потім заходити.
У транспорті потрібно обов`язково поступатися місцем літній людині, вагітній жінці, інваліду, пасажиру з маленькою дитиною або важкою сумкою. Також прийнято пропускати всіх цих людей вперед і відчиняти їм двері, заходячи кудись (наприклад, магазин).
Розглядання людини з тим чи іншим зовнішнім недоліком – це непристойно та невиховано. Навіть якщо вада впадає в око, краще зробити вигляд, що нічого примітного у зовнішності людини немає, тобто не більше, ніж у інших.
У разі виникнення суперечки на грубість не варто відповідати грубістю, щоб не посилити конфліктну ситуацію. Краще пом`якшити суперечку пошуками компромісу, а явну грубість варто проігнорувати.
Дані рекомендації можна назвати проявами «морального кодексу» будь-якої людини, які говорять про її вихованість. Важливо розвивати цю культуру поведінки, щоб гідно взаємодіяти з людьми.
Невеликий відеоролик про правила поведінки в громадських місцях див.
