Капелюх в історії різних народів

У сучасному світі, наповненому зручностями та комфортом, капелюх – це лише модний аксесуар. Історично ж капелюх – це значна частина культури багатьох народів. Зумовлений цей факт тим, що в ті часи, коли були відсутні кондиціонери, автомобілі та багато звичних нам речей, люди відчували гостру необхідність у захисті від палючого сонця, комах та вітрів. У кожній країні є свій, унікальний, традиційний капелюх. Особливості їх крою враховують особливості кліматичної зони та історичних подій країни.

Трикутник

Улюблений капелюх капітана Джека Горобця, героя Джонні Деппа у фільмі «Пірати Карибського моря», насправді не має відношення до піратів. Трикутник – це традиційний чоловічий капелюх французьких військовослужбовців часів Людовіка XIV. Довгий час західноєвропейська форма військових була оснащена крислатими капелюхами, яскравим прикладом яких можна вважати капелюхи мушкетерів.

З появою вогнепальної зброї крислатий капелюх втрачає свою популярність. Пояснюється це тим, що поля капелюхи заважали зручно розташувати приклад громіздкої рушниці на плечі. Військові загинали краю капелюха нагору і кріпили їх до тулії. Ця традиція прижилася. Згодом армія повністю перейшла на трикутки. А ще через деякий час трикутники стали популярними серед цивільних.

Оскільки трикутник був форменим одягом, прикрашали такий капелюх відповідно до звання його господаря. Традиційно край капелюха прикрашав золотий галун. Чим вище було звання офіцера, тим ширша була смуга галуна. Офіцерам середніх чинів дозволялося зміцнювати кокарду. Офіцерам вищих чинів належало носити плюмаж – прикрасу зі страусового пір`я. Його розмітка так само залежала від статусу офіцера.

Трикутник був невід`ємною частиною військової форми аж до початку ХХ століття. У деяких країнах світу вона і є частиною парадної форми.

Тірольська

Цей головний убір має попит у Австрійців і є невід`ємною частиною німецького національного костюма. Вперше він з`явився в Тіроле – регіон Австрії, розташований у гірській частині країни, звідси виникла традиція вшивати в справжні Тірольські капелюхи пучок вовни з бороди гірського цапа. Спочатку вона була частиною костюма тірольських солдатів, але згодом перейшла в культуру Австрії та Баварії і стала більш відома як Баварський капелюх.

Це невеликий, практичний головний убір із фетру. Він має невисоку туллю у формі трапеції, загнуту всередину, поля капелюхи не широкі, загнуті вгору ззаду і розправлені попереду. Традиційно Тірольський капелюх прийнято прикрашати витим шнурком і пучком пір`я. Особливо заможні чоловіки прикрашали свої головні убори великими пензликами, що стирчать вгору.

Пізніше такий капелюх стали носити армійські мисливці, серед яких була традиція додавати перо на прикрасу після кожного вдалого полювання. Серед військових виник цілий набір значків для прикраси головних уборів, вони служили символом військ, до яких ставився солдат.

Періодично цей вид головного убору виникає у колекціях різних модних будинків. У сучасній Австрії такий капелюх популярний серед мисливців і як сувенір.

Циліндр

Мода на капелюх-циліндр пройшла по всій Європі, відвідала Росію і дісталася США. Цей капелюх став символом багатства, стилю та цілої епохи. Незважаючи на те, що перший циліндр був виготовлений ще в 1797 році, популярність до цього головного убору прийшла лише через 20 років.

Спочатку циліндр мав безліч варіантів крою, застосовувалися різні матеріали та кольори. Існував навіть складний вид цих капелюхів – циліндр шапокляк. Згодом мода на циліндр стала більш вимогливою, їх стали виробляти виключно зі шкур борів. Виробництво такого головного убору вимагало чимало витрат, шилися такі капелюхи лише вручну – ось чому циліндр став символом багатства.

У середині ХIХ століття на виготовлення циліндрів було знищено майже всі бобри, тому виробництво перейшло на використання шовкового плюшу. Цей матеріал відрізняється характерним блиском, тому багаті люди виділялися серед джентльменів, що носили циліндри з дешевших повстя і фетру. Наприкінці ХIХ століття мода на циліндри згасла, але найбагатші люди не відмовлялися від них аж до 1930 року.

Дербі

Цей класичний головний убір має кілька назв, наприклад, Коук, Блаувер, капелюх-диня або Дербі, але нам він відомий як Котелок. Передбачалося, що казанок стане форменим капелюхом англійських лісничих. У середині ХIХ століття чоловіки носили високі циліндри. Такий головний убір був зручний у місті, але не в лісі, де лісничі наводять більшу частину свого часу. Високі циліндри чіплялися за гілки і часто падали або зовсім губилися. Перший казанок був зроблений братами Булерами за ескізом братів Локів у 1849 р. Капелюх був пошитий із щільного фетру, він щільно сидів на голові і добре захищав його від гілок.Найбільшої популярності казанок набув наприкінці ХIХ – початку ХХ століть. У цей період мода на казанки поширилася практично по всій Європі і досягла Америки. Оскільки виробництво цього головного убору було не витратним, його вартість була невеликою.

У США казанок був популярний у всіх верств населення. У Великобританії він вважався формальним видом одягу та служив доповненням до класичного костюма. Найзнаменитішим шанувальником казанка став великий Чарлі Чаплін. Він ввів в Англії моду на поєднання котелка зі светром, чим зробив цей вид капелюхів ще більш популярним.

У Європі казанок втратив популярність у 1940-х роках, проте в Англії і досі можна побачити високопосадовців на офіційних прийомах, що вимагають суворого дотримання дрескоду, одягнених у класичні казанки.

Федора

Улюблений капелюх бандитів та гангстерів початку ХХ століття замислювався як виключно жіночий аксесуар. У 1882-го велика Сара Бернар виконала головну роль у п`єсі «Федора» Віктор`єна Сарду. Для цієї ролі режисер замовив костюмерам виготовити унікальний новий капелюшок. П`єса мала запаморочливий успіх, а до капелюшних справ майстрам вишикувалися черги з бажаючих поповнити свій гардероб «капелюшком як у Бернар».На початку ХХ століття кінотеатри розпочинають покази фільмів про брутальних гангстерів. Ці мужні та зухвалі герої кидають виклик великої депресії та сухому закону, носять автомати та зневажають правила. На голові кожного з них красується федора. Так вона стала популярною і у чоловіків.

У 1970-х року інтерес до цього головного убору практично зникає, але тільки до появи нової яскравої зірки шоу бізнесу. Великий Майкл Джексон блискавично повертає моду на федору. У той же час Крістіан Діор випускає колекцію жіночого одягу, в якій особлива увага приділяється цьому типу капелюшків.

Трилбі - традиційний англійський капелюх для верхової їзди. Цей вид капелюшків дуже популярний у наш час. З`явилися вони пізніше Федори і є її прямим нащадком. Головна відмінність трилбі від федори - це спосіб загину полів: поля федори рівномірно піднесені по всьому колу, поля трилбі загнуті вгору ззаду і опущені вниз попереду. Великою популярністю цей головний убір користувався у англійської богеми у 1930-х роках. Цей капелюх менш формальний, ніж більшість інших, тому підходить до різних видів одягу.

У наш час трилбі із задоволенням носять знаменитості: Харрісон Форд, Джонні Депп, Бред Пітт, Х`ю Джекман та багато інших. Складно уявити без цього капелюха і великого Френка Сінатру.

Сомбреро

Чи може головний убір бути життєрадісним? Ще й як! Наприклад, відомий усім, капелюх сомбреро. Це єдиний у світі головний убір, який має свій фестиваль. Сомбреро асоціюється з нестримними веселощами і жаркою Мексикою, але чи справді цей капелюх – творіння рук Мексиканця? Історія цього головного убору дуже заплутана, а на звання батьківщини претендують кілька країн.

Головна відмінна риса сомбреро – це дуже широкі поля. Цей капелюх має масу фасонів, виготовляється з різноманітних матеріалів та має різні призначення залежно від регіону. Італійський сомбреро абсолютно будь-який широко розрізаний капелюх з високою закругленою тюлею. У Мексиці справжнього сомбреро, тільки капелюх, виготовлений вручну. Бідні мексиканці плетуть її від соломи, багаті, замовили для себе багаті прикрашені фетрові шапки.

Іспанські пастухи мають свій традиційний варіант Sombrero - Sombrero Vikero. Цей головний убір відомий нам як ковбойський капелюх. У Колумбії є також версія Sombrero, вона відрізняється чорно-білим кольором.WIDEDWater Hats і Cowboys Hats до цього дня користуються величезним успіхом. У літніх колекціях таких модних будинків, як Prada, Cavalli і Gauther, часто з`являються зображення, доповнені такими головними уборами.

Міні-сомбреро

Найбільш популярним сьогодні можна назвати невеликою гавайською шапкою. На перший погляд, він не має нічого спільного з сомбреро, але тоді чому це називається міні-сомбреро? Важко сказати, хто і коли він приніс моду до Гаваїв, можна припустити лише припустити, що хтось привів до парафіяльних островів Сомбреро, а місцеві жителі адаптували її під прикладами необхідності.

Клімат на Гавайських островах набагато приємніше, ніж у Мексиці, тому тут не будуть практичними. Висока Тула змінилася коротка і квартира. Капелюхи стали дуже легенями, тому більше не потрібні шнурки, щоб закріпити на голову. Тюльлі почав прикрасити строкну стрічку.

З часом гавайська капелюх перетворюється також на придбав сучасний, який любив погляд. Тепер Гавайський капелюх показує інструмент Sklu зі складом у зоні потилики. Поля капелюхи можуть бути як гладкими, і зігнуті позаду або з боків. Цілі головні убори з соломи. Вони можуть бути будь-яким кольором. Тюль все ще прикрашає стрічку, але тепер вона вибирається кольором капелюхів.

Капелюх

Традиційна австралійська капелюх, Digger-Het, який перекладається як "Prosperid Hat", є унікальним та цікавим, як все, що стосується австралійської культури. У часи золотої лихоманки, в пошуках багатства, Австралія пішла багато сміливих. Вони займалися пошуком золота на території невеликого континенту, що досліджується в той час. Ці розваги називали проспекторами. Мало хто з них дійсно багатий, але були також ті, хто зміг "світлодіодний капітал", не приймаючи Кірк і лопати.У 1847 році молодий чоловік назвав Бенджамін Дюнкерлі прибув до Австралії в пошуках щастя. Він розробив інноваційний метод відмінної кроликової вовни та шкіри кенгуру - це дозволило йому без великих зусиль, щоб відкрити капелюх для виробництва капелюхів. Нестерпна спека австралійської пустелі змусила проспекти, щоб купити капелюхи, отже, назва digger-het.

Такий головний убір і тепер користується величезним попитом серед любителів зовнішніх заходів, через те, що він рятує від палючого сонця, вітру та дощу. За допомогою своєї допомоги ви можете швидко роздувати вогонь і використовувати його для зберігання цінних речей у кампанії.

В`єтнамська не LA

Історія появи цієї капелюхи дивовижна і передана в`єтнамського народу з покоління до покоління протягом багатьох століть поспіль. Згідно з легендою, в одному особливо дощовому році прийшов у В`єтнам дуже красива дівчина. Вона відрізнялася фантастично високим зростанням, і вона мала гострий капелюх на її голові. Вона ходила по країні, спустошених дощів і викладав вичерпані люди сільського господарства. Де б вона не з`явилася, сталася гарна погода, і великий урожай. Потім вона просто зник. В`єтнамська вважає, що всі вони будуть добре, поки вони носять такі капелюхи, як дівчина з легенди.

Для виготовлення такої капелюхи спеціальні навички не потрібні, тому в`єтнамці може зробити їх з дитинства. Основним матеріалом для виробництва не LA подають пальмові листя. Вони добре висушуються, розподіляються до гладкого шару на рамці тонких кільця бамбука і кріпиться з тими ж листям.

Такий головний убір дуже практичний: він добре покритий гарячим сонцем і сильними дощами, капелюх практично не має ваги, а в складній ситуації може служити як tair для води або фруктів, тому що це дуже довговічна. Такі шапки популярні до цього дня, як у в`єтнамських жінок, так і чоловіків. Це символ В`єтнаму, настільки популярний серед туристів.

Багатогранна Азія

Більшість азіатських країн мають аналог, описане вище, в`єтнамські капелюхи, які не мають.

Японська сестра не називається Amigas, переклав це означає "плетений капелюх". Японські обшивки роблять їх з листя молодого. В Японії така капелюх є ознакою бідності та людей, що працюють на землі. У війні вона часто використовувалася як кидальна зброя та засоби для видобутку та зберігання інтелекту.

Китайський аналог називається Дуллі, який перекладається як "10-літровий капелюх", тому що це просто така воля, щоб витримувати високоякісну капелюх з пальмових листя. Для китайців є кілька видів капелюхів. Для бідних китайських пальмових листів кишеньковий кишеньковий. Багатий вибрати шапки від дорогого шовку, пофарбовані або вишиті гілками квітучої сакури. Часто на таких шапках є ієрогліфи, в яких приховано народна мудрість або вірші відомих китайських поетів.

Капелюх сьогодні

Капелюх і сьогодні популярний модний аксесуар. Демократична мода дозволяє вибрати різні капелюхи для різних ситуацій та зображень. Найбільший виробник капелюхів - це чеська компанія Tonak. Подрука з цієї компанії з`являються в колекціях модних колекцій Dior та Chanel. Чеські шапки по праву вважаються кращими в самих країнах світу, але якщо ви не впливаєте на вашу кишеню - не відчаю! Модний може бути в капелюсі від більш доступного виробника!