Марійський національний костюм

Національний костюм – це більше, ніж одяг. Він розповідає про особливості народу, його культуру, цінності та життя. Деякі вбрання схожі на предмети мистецтва, наприклад, яскравий і колоритний костюм марійського народу.

Трохи історії

Марійці відносяться до фінно-угорських народів. Їх називають останніми язичниками в Європі, адже складно повірити, але, незважаючи на прийняте ними християнство, багато хто залишається вірним язичництву та пов`язаним з ним обрядам.

Обряди їх, варто сказати, дуже цікаві. Так, усі вони проходять у священному гаю – спеціально виділеному місці у лісі. Туди як жертвопринесення приносять гусей та качок. Все життя марійців пов`язане з містикою. Специфічні відспівування померлих та «годування мертвих» не могли не позначитися на національних костюмах та орнаментах.

Особливості

Національний марійський костюм має ряд особливостей, що відрізняють його від одягу інших народів.

Кольори та відтінки

Традиційним кольором для марійського національного костюма вважається білий. Однак нудним такий костюм назвати неможливо, адже прикрашала білий тон багата вишивка. У перших зразках вовна та бавовна для вишивки мала темні відтінки, такі як чорний, темно-синій, бардовий та коричневий.

Час минав, і головним у вишивці національного костюма для марійців став червоний відтінок. Обрамляли його чорні та темно-сині відтінки ниток. Барвники отримували з трав та рослин, а кольори варіювалися залежно від інтенсивності суміші.

Пізніше із повсюдним поширенням анілінових барвників вишивки на костюмах стали ще яскравішими. Рожеві, помаранчеві, жовті та зелені відтінки вміло складалися в цікавий орнамент.

Говорячи про вишивку, тут були статеві та соціальні символи, рослинні та геометричні орнаменти. Кожен із них виконувався у яскравих фарбах, які, безумовно, приносили удачу та добро людині.

Тканини та крій

Одяг для марійців виготовлявся з полотна. Отримували його з коноплі чи льону. Виробництвом займалися жінки. Це було настільки кропіткою справою, що йшло на це ні багато ні мало, а цілих півроку. Не дивно, що біле полотно було предметом гордості славної господині.

Пізніше марійські національні костюми зазнали впливу російського костюма і стали виготовлятися з бавовняних ниток. Відрізняючись при цьому особливим колоритом та насиченістю відтінків.

Для теплих речей використовувалася овчина. Умілиці пряли з шерсті і займалися пошиттям теплих шуб із овечих шкур. Процес вироблення шкіри проводився в кілька етапів, а сама шкіра в результаті відрізнялася відмінною якістю та теплом.

Натільна сорочка марійців мала тунікоподібний крій. Полотно перегинали, створюючи задню та лицьову частину виробу. Залежно від місцевості проживання кожен виріз мав певну форму і зазвичай скріплювався двома зав`язками по центру. Тувир підперезували шкіряними та тканинними поясами, на яких розташовувалися обереги, ножі та інші необхідні елементи.

Різновиди

Жіночий та чоловічий одяг марійців завжди відрізнявся один від одного. Варто сказати, що марійські жінки любили одягатися в багаті прикраси, які досягали вагою до 35 кг.

Але все ж таки почнемо з костюма для чоловіків. Крім тувиру (сорочки) з поясом, костюм марійця включав штани. Виготовляли їх також із білого полотна, а ширина варіювалася залежно від місцевості, яких мешкали народи. Не забували чоловіки і про каптан, який є невід`ємною частиною національного традиційного костюма. Влітку його шили з полотна, теплі – з білого та чорного сукна.

Костюми для жінок відрізнялися від чоловічих великою різноманітністю. Варто сказати, що основу одягу становив той самий тувир. Прикрашали жіночу сорочку на славу, наносячи вишивку на розріз на грудях, рукави по всій довжині і по краях, а також на поділ. Доповнювали моделі та стрічками, бісером та гудзиками. Жіноча сорочка була гордістю жінок, адже кожна модель була унікальною і зберігала в собі звичаї та підвалини.

Як і в чоловічому костюмі, під сорочку марійки одягали штани з полотна. Їхній широкий і вузький крок залежав від місцевості, наприклад, східні народи одягалися у вільні та просторі моделі.

Жіночі кафтани мали свої варіації. Короткі по лінії талії призначалися для літнього носіння, прямі та тунікоподібні – дарували тепло та комфорт у холодну пору року.

Не забували майки і про фартуха. Вироблявся традиційний варіант у двох видах: з грудкою та без грудки. І той і інший мав багату прикрасу вишивкою.

Марійські костюми для дітей нагадували дорослі, проте для дівчаток сорочки могли мати яскраві волани по краю рукавів і подолу.

Аксесуари та взуття

Марійці з увагою належали до вибору головних уборів. У чоловічому гардеробі як літній убір класичними були валяні капелюхи. Повсякденний образ був доповнений чорним капелюхом, урочистий – білим. Пізніше ці моделі витіснив кашкет. Взимку чоловіки одягалися в теплі шапки, виготовлені з вовни і шапки-вушанки.

Якщо чоловічі головні убори були цілком традиційними для сучасної людини, то жіночі відрізнялися різноманітністю фасонів, що іноді дивують і неодмінно запам`ятовуються. Заміжні жінки носили каркасні головні убори, до країв яких закріплювалася хустка. Нерідкістю були і звичайні хустки, що одягаються для повсякденності. Взимку жінки одягали високі шапки з узлісся з лисиці або бобра.

Говорячи про взуття, традиційними моделями для чоловіків і жінок вважалися постоли, шкіряні чоботи та валянки. Перші були варіантом для повсякденного образу. Шкіряні чоботи з м`якої шкіри носили разом з лаптями або окремо, але тільки для урочистих випадків, цікавим рішенням було приборкання шкіри на чоботі знизу. Валянки ж для жінок і чоловіків були теплим взуттям для зимових холодів. Забезпечені марійці набували їх фабричних варіантів, доповнених майстерною вишивкою.

Сучасні моделі

Досі марійський національний костюм не втрачає своєї популярності. Стаючи частиною весільного чи урочистого образу, він привносить самобутні ноти цієї багатої культури.

1. Біла туніка з червоним жилетом, доповнена золотою вишивкою, та прикрасою у вигляді монет відрізняється сучасними формами при національній колірній палітрі.
2. Весільне вбрання з укороченою сорочкою та тунікоподібним кафтаном з вишивкою та атласними стрічками – яскравий образ для нареченої, що пам`ятає своє коріння та звичаї.
3. Костюм, що складається з атласної сукні з воланами та фартуха з грудкою, стане підходящим варіантом для народної урочистості. Рослинний орнамент прикрашає святковий фартух.