Важливі правила етикету

Про етикет, важливі правила поведінки говорять багато, часто і дуже охоче. Проте зазвичай люди не беруть до уваги найголовніший момент — для чого ці самі правила необхідні. Саме на цьому варто зосередитись максимально.

Для чого потрібні?

Будь-які установки в суспільстві, порядок існують лише тому, що в них хтось потребує. Так само справи і з етикетом: він не ускладнює життя, як може здатися, а полегшує його, робить більш упорядкованим. «Старомодна поштивість» запобігає виникненню безлічі неприємних конфліктних ситуацій. У суспільстві етикет задає чіткі та однозначні «правила гри», які сприяють зручності та покращенню комунікації між людьми.

Спочатку може здатися, що засвоїти всі норми та своєчасно застосовувати їх дуже складно. Проте варто лише витратити на це деякий час, проявити силу волі, як ви одразу зрозумієте — виконувати вимоги не складно. У вашій присутності інші почуватимуться вільнішими і легшими, більш розкутими. При цьому вам не доведеться постійно стежити за собою, розмірковувати перед кожним вчинком чи рухом, правильна ця дія чи ні.

Види

Взаємодія людей у ​​суспільстві буває різною, велика та різноманітність норм і прав, які до нього відносяться. Щоб розібратися в цьому різноманітті, уникнути зайвих труднощів, люди стали формувати свого роду «кодекси» (якщо проводити аналогію із законодавством) – певні види етикету. Насамперед варто згадати такі різновиди сучасного етикету:

• державний (раніше називався придворним) - спілкування з главами держав;
• дипломатичний – що належить до поведінки дипломатів та прирівняних до них осіб;
• військовий – регулює вчинки, мова військовослужбовців та прирівняних до них осіб (у різних ситуаціях);
• релігійний – відноситься до поведінки людей у ​​спілкуванні зі священнослужителями, пов`язаними з будь-якою існуючою релігією, з віруючими під час відправлення обрядів, у релігійні свята, у храмах та священних місцях.

До загальноцивільного етикету відносяться правила та різні традиції, що відносяться до спілкування людей у ​​всіх інших ситуаціях. Однак і загальногромадянський звід правил не такий простий, як здається. Хоча він не охоплює ситуації, в яких може йтися про політичний вплив, міжнародні відносини тощо, тут теж є свій поділ.

Одні загальноприйняті норми задають стандарт ділового спілкування, інші – формують вимоги до інших типів спілкування в цілому. Є свої положення, пов`язані з виконанням різних обрядів (весільного, похоронного та деяких інших), правила при знаходженні за спільним столом, під час розмови по телефону або спілкування через електронну пошту. Общецивільний етикет нормує як вербальне взаємодія, а й жести, дотику, певною мірою – навіть погляди і ходу.

Перед розмовою про те, що можна і не можна в тому чи іншому випадку, потрібно з`ясувати, у чому полягають основні вимоги до кожної людини.

Загальноприйняті норми

Основні загальнообов`язкові норми етикету покликані допомагати людині справляти хороше враження на оточуючих. Будь ви домогосподарка середніх років, адміністратор, що швидко просувається по службі, перебуває в творчому пошуку скульптор — враховувати їх варто кожному. Будь-яка людина набуває одягу, орієнтуючись на свої фінансові можливості, але щодо усталених традиційних норм можна сказати, що вони обов`язкові для всіх. Потрібно враховувати такі ключові вимоги:

• чистота, естетичність одягу;
• відповідність гардеробу вашій фігурі та аксесуарам;
• поєднання елементів наряду між собою, відповідність їх конкретній обстановці.

Будь-який предмет одягу, який ви носите, слід підтримувати в чистоті, застібати, стежити за тим, щоб усе було випрасовано. Система вимог етикету наказує суворий поділ між святковим, службовим (робочим), домашнім, а також вечірнім одягом. Дотримання правил хорошого тону немислимо також без здійснення гігієнічних процедур, повноцінного та правильного харчування, здорового способу життя.

У будь-якому навчальному курсі, присвяченому основам етикету, завжди називаються такі розділи, як подача себе оточуючим, хода, поза, жести і мова.

Правила поведінки для чоловіків

Справжній чоловік — це не лише добрий професіонал у своїй справі, відповідальна людина та господар свого слова. Є ряд норм етикету, які суворо регламентують, як саме він має чинити у певній ситуації. Нехай навіть ваші знайомі не дотримуються цих вимог, ви тільки виграєте самі, якщо не наслідуватимете їх поганий приклад.

Жоден чоловік (крім поліцейського при виконанні та військовослужбовця, зобов`язаного за статутом віддавати честь) не може у звичайній ситуації йти праворуч від жінки, тільки ліворуч. Зрозуміло, бувають обставини, коли це правило етикету можна порушити - але лише навчившись дотримуватися його, ви зрозумієте, коли можна відступити від норми. Жінок, що оступилися і послизнулися, потрібно підтримувати за лікоть, і ніхто не побачить у цьому виходу за рамки пристойної поведінки.

Проте чи брати за руку представника сильної статі – вирішує лише дама.

Поряд із жінкою не можна також курити без прямого дозволу. Всі пам`ятають, звичайно, що належною поведінкою є відкриття дверей на вході та виході, супровід жінки позаду. Але ця норма, що дотримується і на будь-яких сходах, змінюється на протилежну при вході до ліфта і при виході з автомобіля. Коли чоловік особисто веде машину, він повинен відкривати дверцята і притримувати за лікоть жінок під час посадки вперед.

У присутності жінок, які стоять, не прийнято сідати, в тому числі і в автобусі; виняток роблять тільки для поїздів та літаків. Зрозуміло, відповідальні та адекватні чоловіки завжди допомагають своїм супутницям нести важкі, громіздкі чи незручні речі. Ще чоловічий етикет відрізняється такими нюансами:

• не можна при розмові складати руки на грудях;
• не слід і тримати їх у кишенях;
• крутити в руці будь-який предмет можна лише для того, щоб краще його розглянути чи використати, а не просто так.

Етикет для жінок

Не варто думати, що вимоги етикету для жінок м`якші або суворіші. Вони такі самі за строгістю, але інші за змістом. Навчитися вести себе правильно може кожна, знову ж таки – для цього потрібні лише послідовність, цілеспрямованість та самоконтроль. Поширеною помилкою є думка, ніби сьогодні жіночі норми поведінки обмежені однією ввічливістю та коректністю у мові. Звичайно, вони не такі, як сто чи двісті років тому, і тому не можна засвоїти правила етикету, орієнтуючись на старовинну літературу.

Погані, «первісні» манери, які часто зустрічаються у поведінці сучасних жінок та дівчат, насамперед такі:

• надмірна цікавість до секретів інших людей;
• поширення пліток;
• образи інших людей та грубість;
• вульгарна поведінка;
• знущання з оточуючих, маніпулювання ними;
• безпринципний флірт.

Поведінка у побуті має бути підпорядкована не емоціям та пристрастям, а розуму. Так, для жінок (і навіть для багатьох чоловіків) це дуже важко. Так, бувають ситуації, коли не нагрубити у відповідь дуже складно. Потрібно завжди уявляти, як ваша поведінка виглядає збоку. При цьому слід пам`ятати про скромність – як у сімейному колі, так і на вулиці, у магазині, у ресторані, на виставці та в інших місцях.

Можна не дуже добре знати готові мовні формули вітання та звернення, але при цьому мати репутацію ввічливої, культурної особистості. Вся справа в тому, щоб донести свою доброзичливість до співрозмовників, щоб кожна деталь наголошувала на позитивному настрої.

Стереотип, згідно з яким «справжня дівчина завжди спізнюється», не більш ніж шкідливий міф, придуманий як виправдання власної недисциплінованості та неповаги до оточуючих. Твердо й остаточно викиньте його з голови, не дозволяйте собі чинити так ні зі знайомими, ні з незнайомими людьми.

Якщо ніяк не вдається прибути вчасно, одразу ж повідомте про це тим, хто може на вас чекати.

Неприпустимо і в гостях, і на роботі, і в готелі або офіційному закладі кидатися до всіх речей, перевіряти їхню чистоту. У присутності інших людей, з якими ви разом працюєте, навчаєтесь, зав`язали романтичні стосунки, небажано телефонувати, писати СМС чи електронні листи. Якщо навіть спілкування в конкретний момент дуже важливе, слід про це повідомити та вибачитись, намагатися не створювати перешкод. Бажано роз`яснити абоненту або співрозмовнику, що зараз спілкуватися у вас не вдасться.

Виховані жінки та дівчата в принципі не дозволяють собі навіть у власному будинку (коли там немає інших людей) носити одяг:

• брудну;
• пом`яту;
• рвану;
• що не відповідає обраному стилю.

Повірте, якщо не робити собі жодних винятків і потурань без крайньої необхідності, дотримуватися звичайних правил етикету буде тільки легше. Досить рідко трапляються випадки, коли жінка може собі дозволити не працювати. Основним принципом службових взаємин (як з керівництвом, так і з підлеглими) має бути строга коректність, дотримання правил організації та професійної етики. Неодмінно слід бути пунктуальною, тримати своє слово, чітко планувати робочий день. Категорично заборонено:

• слова-паразити;
• мовні помилки (зокрема й у письмовій мові);
• безлад на робочому місці;
• несмачні речі (навіть мобільний телефон чи блокнот кислотного кольору);
• вирішення особистих проблем у робочий час.

Як навчити дитину гарним манерам?

Дитяча безпосередність радує і розчулює мам і тат, але вже з самого раннього віку малюкові потрібно щеплювати елементарні норми поведінки - звичайно, це в першу чергу робиться батьками, а не вихователями та вчителями. Ви можете пробачити той чи інший гріх проти норм етикету; інші люди (навіть однокласники або випадково зустрінуті на вулиці особи) можуть його вже не зрозуміти. Та й самій дитині все подальше життя буде простіше, хоч би як він ображався спочатку.

Першорядне правило, що часто озвучується людьми, але не втратило своєї актуальності необхідність у сім`ї завжди самим чинити з іншими ввічливо. Якщо ви закликаєте дітей до коректності і навіть спілкуєтеся з ними так, як потрібно, але грубуйте по телефону, сваритеся з гостями або підвищуєте зайвий раз голос у магазині, така «виховна робота» неминуче буде провалена.

Щоб отримати виховану та культурну дитину, потрібно з ранніх років демонструвати малюкові правила поведінки під час ігор. Нехай ви будете еталоном, а улюблені іграшки малюка грають ту чи іншу роль (ви з ними вітаєтеся, прощаєтеся, дякуйте їм за подарунок – і так далі). Заодно вирішуються такі актуальні завдання, як розширення словникового запасу та підвищення комунікабельності.

Дуже важливим пунктом виховання (особливо після 5 років) буде обов`язкове звернення до всіх незнайомих та малознайомих дорослих на «ви» або на ім`я та по батькові. Забороняйте перебивати дорослих та втручатися у їхні розмови. Твердо та неухильно нагадуйте про це дітям, повторюйте правило після кожного порушення.

Слідкуйте за собою та своїми манерами. Перевіряйте, з якими дітьми заводить знайомство ваша дитина (і навіть підліток). Це важливо і в плані поганого впливу на манери, і в тому плані, що від цього залежить ваш власний спокій.

Завжди слідкуйте за тим, щоб дитина при чханні:

• відвертався від інших людей та від їжі;
• по можливості йшов далі;
• витирав ніс та забруднені предмети;
• мив руки після чхання (перед поновленням трапези).

Мовне спілкування

У Росії є обов`язкові норми, що регулюють мову людини в різних ситуаціях. Обмежитися лише вітанням і прощанням виходить далеко не завжди, а у спілкуванні з офіційними особами (особливо коли обстановка урочиста чи парадна) є свої неписані канони. Мало того – вони характерні і для будь-якої організації, відомства чи професійної спільноти.

Мовний процес регламентований нормами етикету у багатьох відношеннях:

• лексичному (фразеологічному) — як звертатися до людей, як вживати стійкі висловлювання, які слова доречні чи недоречні у випадках;
• граматичному – використання питання питання замість наказового;
• стилістичному - правильність, точність і багатство мови;
• інтонаційному — спокій і плавність навіть тоді, коли роздратування та гнів переповнюють вас;
• орфоепічному - відмова від скорочених форм слів на користь повних (хоч би як ви поспішали і як би не були близькі людині).

Чемність виявляється ще й тоді, коли людина не втручається в чужі розмови. Не потрібно й заперечувати, якщо ви не дослухали пропозицію чи звинувачення до кінця. Свої етикетні формули є і у «салонної» мови, і в повсякденній розмові, і навіть у різних жаргонів.

Потрібно уважно стежити за тим, з ким саме ви спілкуєтесь. Слід вміти підлаштовуватися. Чемне спілкування має на увазі, що не можна просто так прощатися, навіть якщо розмова добігла кінця, а всі заплановані справи повністю зроблені. Потрібний якийсь перехід, потрібно правильно підвести до прощання.

Невербальні форми взаємодії

Сам по собі цей термін здається якимось надмірно складним та «науковим». Однак насправді з невербальним спілкуванням люди мають справу набагато частіше, ніж може здатися. Саме ця «мова» вживається в комунікації і з випадковими зустрічними, і з давно знайомими людьми, і в домашній обстановці, і поза стінами житла. Правильно розуміють невербальний спосіб спілкування отримують потрійну вигоду:

• розширюють можливості висловлювання своїх думок, можуть як доповнення до слів використовувати і жести;
• вловлюють, що насправді думають оточуючі;
• можуть контролювати себе і не видавати свої справжні думки іншим спостерігачам.

Другі два пункти цікаві не лише різним маніпуляторам. Дуже важливо передбачити таку дію людини, зрозуміти її дійсний настрій і стан (цілком можливо, що вона намагається ретельно це приховати).

Невербальними каналами циркулює чимало інформації. Отримуючи її, ви зможете точно зрозуміти, як саме співрозмовник ставиться до інших, які взаємини вибудовані між начальником та підлеглими – і так далі. Правильно використовуючи такий засіб спілкування, можна зберегти оптимальні взаємини, дати згоду або відмовитися від якоїсь пропозиції, не кажучи жодного слова. Ви можете просто підкріпити сказане додатковою енергією.

Невербальне спілкування не може бути зведене до жестів. Це ще, наприклад, і емоційна складова будь-якої розмови (крім телефону, що ведеться). Основна частина таких засобів спілкування – вроджена, проте це не означає, що ними не можна керувати у принципі. Чемна та культурна людина, вирушаючи в іншу країну або перед розмовою з іноземцями, завжди з`ясовує, яке значення мають жести та інші невербальні сигнали, як вони можуть бути зрозумілі співрозмовниками.

Будь-яка зустріч (навіть така, що не передбачає переговори або інша важлива справа) повинна починатися з вітання. Не можна недооцінювати його важливість, оскільки демонстрація поваги завжди перевищує особисті амбіції та труднощі.

Етикет наказує всім стояти у момент вітання, навіть жінкам; виняток робиться лише для тих, хто не може стати за станом здоров`я. Жінок вітають раніше, ніж чоловіків. Серед людей однієї статі намагаються віддати пріоритет старшим, а потім – особам із вищим статусом. Якщо ви щойно увійшли до приміщення, де вже знаходяться інші, потрібно вітатися з першими, незважаючи ні на що.

Важливо не тільки дотримуватися черговості, а й правильно виявляти свою повагу. Раніше вважалося, що рукостискання здатне підкреслити особливу прихильність, але сучасний підхід має на увазі інше: тиснути один одному руки повинні всі. Не можна тиснути руку довше трьох секунд. Дуже міцні або розслаблені рукостискання можна дозволяти собі тільки з найближчими людьми.

Невербальний етикет наказує доповнювати свої слова певними діями. Перед початком спілкування відразу виберіть потрібну позу, яка буде зручна для вас - і при цьому не викличе негативних емоцій у інших людей.

Неприпустимо сідати надто спокійно і відкидатися у присутності співрозмовників. Як би не хотілося сісти зручніше і продемонструвати свою перевагу, відчути себе господарем (або господаркою) становища – так чинити не можна.

Слідкуйте за тим, щоб поза була закритою: це відразу висловлює недовіру і готовність жорстко критикувати іншу людину, навіть якщо нічого подібного ви не маєте на увазі. Пояснити справжній сенс буде дуже складно. Підняття плечей, опускання голови сприймаються як сигнали про зайву напруженість і замкнутість, незрозумілий страх або побоювання зазнати поразки. Нахилившись у бік іншої людини, ви покажете інтерес до неї та до її слів. Тільки не вторгайтесь при цьому в особистий простір.

Постава - дуже важлива складова невербального спілкування. Тут необхідний захід: спина має бути прямою, а посадка - правильною, але в обох випадках потрібно не перестаратися, щоб вас не вважали надмірно гордою і гордою людиною. Уважно подивіться на себе у дзеркало або навіть попросіть оточуючих оцінити ваші манери. Якщо видно хоча б найменшу неприродність, штучність і позерство, краще зменшити напругу, не прагнути постійно до ідеально прямої спини.

Щодо жестів – потрібно насамперед приділити увагу тим із них, які показують дружелюбність та доброзичливість. Під час розмови за столом руки тримають долонями вгору, кисті залишають розслабленими. Злегка схиливши голову вправо або вліво, ви підкреслюєте, що уважно сприймаєте мову іншої людини.

Коли людям набридає розмова (або співрозмовник важко чекає, коли йому буде надано слово), починається потирання шиї і мочки вуха. Раптове перекладання паперів, інших речей означає, що людина більше не збирається говорити – з якоїсь причини. Маючи намір ось-ось піти направляють ноги або навіть весь корпус у бік виходу. Про «закриту» позицію або про готовність до жорсткої відсічі прямо говорить схрещування рук.

Встаючи і починаючи ходити по кімнаті, чухаючи підборіддя або торкаючись волосся, люди цим налаштовують себе на прийняття рішення, входять у вирішальну фазу при складному виборі. Недосвідчені і погано підготовлені ошуканці труть ніс, нервово ерзають на стільці, постійно змінюють позу. Дуже складно брехати, не відводячи постійно погляду, не звужуючи зіниці, не прикриваючи рота рукою. Якщо ви вважаєте, що невербальний етикет пов`язаний лише з рухами, жестами, це помилкова думка. Є ще одна важлива складова: це звички.

Не можна під час ділової розмови пити чай і їсти солодощі, оскільки це відверто неввічливо. Культурна людина може собі дозволити максимум склянку води.

Не слід наближатися до співрозмовника ближче, ніж на відстань витягнутої руки – якщо це можливо. Зрозуміло, коли наблизитись потрібно для справи, це правило не діє. Грубою помилкою є крутіння чогось у руках під час бесіди, малювання на папері – і так далі. Така поведінка одразу демонструє:

• відсутність впевненості у собі;
• ослаблення уваги до обговорюваної теми;
• неповага до співрозмовника (який повинен буде терпіти таку дратівливу манеру).

Курить нині багато хто. Якщо ви з-поміж таких людей, намагайтеся по можливості утриматися від шкідливої ​​звички під час переговорів. У крайньому випадку – можна дозволити собі затягнутися, коли договір вже укладено, і залишилося лише уточнити деякі деталі та нюанси. При розмові менш серйозного рівня курити можна, але намагайтеся пускати дим угору: це показує партнерам ваш позитивний настрій. Коли кільця або клуби диму спрямовані вниз, демонструється підозра у чомусь.

Якщо в певному місці або в конкретній ситуації курити заборонено, потрібно неухильно дотримуватися цього обмеження. Навіть коли ви знаєте, що штрафу не буде (або він для вас значення не має), так чинити не можна: це відкрита та груба неповага до встановлених правил та норм.

Бажано при спілкуванні з незнайомими людьми та в офіційній обстановці завжди питати дозволу закурити.

Важливим моментом — частиною етикету є й окремі сторони мови:

• зберігайте впевненість та твердість у голосі;
• говоріть чітко та окремо;
• дотримуйтесь однакового рівня гучності (не надто малий і не надто великий);
• не можна поспішати, але й надмірно повільна мова може викликати роздратування у слухачів, співрозмовників.

З бізнесом пов`язані певні традиції невербального етикету, які ширші за вже названі. Часто використовуються певні марки одягу та автомашин, годинників та письмового приладдя. Головний керівник успішної компанії зазвичай захоплюється спортом, є учасником закритих клубів та асоціацій. Це не просто деякі умовності та підкреслення своєї значущості. Зв`язки та знайомства таким чином зав`язуються ефективніше, а ті, що є, підтримуються легше.

Бажано вибирати традиційні кольори дрес-коду, навіть якщо ваша компанія дуже сучасна та пов`язана з високотехнологічною сферою. Одяг повинен бути спокійним, традиційним, без яскравих кольорів і кричучих тонів. Не можна носити понад п`ять аксесуарів, до них входять також мобільні телефони та сумки. Під заборону для ділової людини однозначно потрапляють надто сильний аромат парфумів, носіння старого, неакуратного взуття.

Поведінка у громадських місцях

Не має значення, чи є ви успішним комерсантом, менеджером середньої ланки або зайняті в будь-якій іншій сфері. Все одно доведеться вступати в контакт з людьми у різних громадських місцях. Подібні ситуації можуть виникати рідко і не продовжуватись надто довго, але етикет суворо регламентує і цей бік життя. На вулиці норми пристойності вимагають:

• чистоти та охайності одягу та взуття;
• відсутності поганого запаху від вас самих;
• зачісування волосся та носіння відповідних головних уборів;
• переходу проїжджої частини суворо у відведених для цього місцях.

Не можна створювати перешкоди для інших людей (штовхаючи їх, перегороджуючи шлях або заважаючи пройти єдиним безпечним або зручним маршрутом). Якщо раптом станеться так, що ви когось штовхнете (нехай навіть без злого наміру), потрібно буде вибачитись. Отримавши відповідь на будь-яке запитання, обов`язково подякуйте, навіть якщо відповідати — професійний обов`язок людини. Чемною є така поведінка, коли:

• не горбляться;
• не розмахують руками;
• не тримають їх у кишенях (хіба що при сильних холодах);
• відмовляються від їжі та пиття, куріння на ходу;
• відмовляються від кидання сміття.

Іти в ряд можна максимум по три особи. Якщо тротуар переповнений, то по два – не більше. Сумки, пакети та все інше потрібно переносити так, щоб оточуючі, їхні речі не страждали. Парасольку тримають вертикально (якщо тільки її не складають або розкладають). Знайомих слід вітати, проте якщо ви хочете з кимось переговорити, станьте подалі від дороги, якою йдуть інші люди.

Як на вулиці, так і в парку, на концерті, у цирку під забороною виявляються:

• крик;
• свист;
• вказівку на когось пальцем;
• нав`язливе спостереження за оточуючими.

Чемні люди допоможуть перейти вулицю, відчинять або притримають тугі двері, пропустять вперед інваліда, не створюватимуть тисняви ​​в транспорті або надто швидко їздитимуть на автомобілі – як би вони не поспішали. Коли разом з вами їдуть літні, пасажири з дітьми, інваліди або вагітні, поступіться їм передні та найближчі до виходу місця у міському транспорті. Не можна ставити сумки або пакети на сидіння, хіба що якщо транспортний засіб майже вільний, а підлога його брудна.

Ознаками поганого виховання є також гучні та нав`язливі розмови у транспорті, читання розгорнутих газет та журналів, спроби розглянути, що саме читають інші. Якщо ви хворі або виникла епідемія, бажано відмовитись від відвідування громадських місць або звести перебування там до мінімуму. Сучасний етикет має на увазі, що при необхідності бути серед людей у ​​такій ситуації потрібно носити марлеву пов`язку, регулярно змінюючи її.

Подорожуючи з дітьми, слідкуйте за тим, щоб вони не шуміли, не вставали з ногами на сидіння, не торкалися руками та ногами оточуючих. На перше прохання контролерів та кондукторів потрібно показувати квитки, сплачувати штрафи, поступатися дорогою.

Якщо ви маєте подорож на залізничному транспорті, приготуйте всі речі, які будете використовувати безпосередньо в дорозі. Перебирати їх весь час не лише надто стомлюючим і незручним, але часом і неввічливо — можна створити іншим незручності, пошкодити якийсь предмет. При вході в купе обов`язково вітаються, а ось представлятись чи ні – це вже за бажанням. Не слід навіть при дуже довгій поїздці та задушевній бесіді цікавитися особистими темами та переконаннями, поглядами попутників.

При приїзді поїзда на станцію і до відходу з неї блокувати підхід до вікон цілком можна. Не можна відкривати або закривати вікно, не запитавши інших пасажирів. До виходу готуйтеся наперед, в ідеалі слід починати складати речі за годину до прибуття на потрібну станцію. Особливо це актуально взимку, коли всім пасажирам доводиться надягати багато речей. Не рекомендується робити таке:

• класти ноги на сидіння, навіть власні;
• курити та вживати алкоголь;
• надто голосно розмовляти;
• дзвонити телефоном у темний час доби або коли інші пасажири сплять;
• занадто часто відвідувати туалетну кабінку без потреби;
• самовільно займати місце, не вказане у вашому квитку;
• заповнювати загальний столик своєю їжею, коли ви не використовуєте її за призначенням.

Етикет регулює також подорожі повітряним транспортом. Не можна явно демонструвати свій страх, обговорювати події з літаками. Будь-які прохання (крім звільнення виходу з внутрішніх крісел) слід адресувати персоналу авіакомпанії.

Адміністративні установи люди відвідують значно частіше, ніж аеропорт. Тут також є свої правила етикету. Вже біля входу необхідно привітатися з вахтерами, охоронцями або черговими; заздалегідь готують перепустку або документ, що підтверджує особу. На питання про ім`я та мету візиту потрібно відповідати одразу, спокійно та без жодного нетерпіння.

Коли в будівлі є гардероб, весь верхній одяг потрібно залишати там, навіть якщо формальних правил немає. У подібних випадках у вас можуть не вимагати зробити це безпосередньо, але про правила все одно слід пам`ятати. За наявності секретаря або особи, що його заміщає, потрібно розповідати про призначені зустрічі та переговори.

Не можна проходити до кабінету, поки секретар не впевниться в тому, що на вас дійсно чекають. Стукати у двері адміністративного кабінету заборонено у будь-якому випадку. Єдиний виняток – коли це передбачено правилами або рішенням господарів приміщення.

Незалежно від того, чи сприятливе рішення для вас, потрібно зберігати спокій та діловий тон. Лише грубі та некультурні люди грюкають дверима, виходячи з адміністративної будівлі. Вони ж дозволяють собі ставати в коридорі там, де можуть стати на заваді іншим людям.

Громадським місцем є також готель. Рекомендується забронювати номери заздалегідь: це не тільки зручніше для вас, але й простіше для працівників, які не зіткнуться з необхідністю терміново шукати вільні місця. Будьте терплячі при реєстрації, пам`ятайте, що працівники не самі вигадували правила, вимоги до документів.

Не створюйте перешкод для інших людей, які мешкають у тому ж номері або в сусідніх приміщеннях. Речі кладіть у шафи та тумбочки. Не тримайте жодних речей на увазі, коли ними не користуєтеся.

Подарунки

Етикет повною мірою регулює і все, що відноситься до подарунків: він обов`язковий як для людей, що дарують, так і для одержувачів презентів. Потрібно врахувати, що всі подарунки (за рідкісними винятками) або строго функціональні, або символізують якесь побажання чи натяк. Не слід дарувати щось недоречне: вручати спиртне тому, хто його зовсім не вживає, або використовувати як подарунок щось, що натякає на фізичну нестачу, життєву скруту або неприємну ситуацію. Слід також враховувати кілька встановлених правил:

• не дарувати те, що людині зовсім не потрібно;
• не дарувати негарні, зіпсовані чи поламані речі;
• не дарувати те, що вже подаровано вам, - навіть якщо людина про це не знає;
• не дарувати те, що ви чи хтось інший вже використовували раніше (крім антикваріату, предметів мистецтва та інших зрозумілих винятків);
• потрібно уважно вивчати смаки та пріоритети, характер та звички, матеріальні можливості людини.

Останнє особливо важливо, хоч і часто не береться до уваги: ​​негласною загальною нормою є те, що подарунки, які одержувач надалі піднесе вже вам, повинні бути зіставні за цінністю та корисністю з вашим презентом. За близькими людьми, родичами, друзями та колегами по роботі можна поспостерігати без жодних проблем.

Потреби та переваги інших потрібно впізнавати побічно – краще за деякий час до свята, урочистого випадку. Тоді і нав`язливості ніякої не буде, і ефект сюрпризу забезпечений, і у вас самих буде більше часу на вибір відповідного варіанта.

Принцип «книга є найкращим подарунком» актуальний і сьогодні, але треба враховувати особливості характеру, смаки обдаровуваного. Нести дитячу літературу солідним і шановним людям - відверта дурість. Завжди уважно вивчайте вибрану книгу та її автора, зіставляйте інформацію з інтересами обдаровуваних. Завжди прибирайте з подарунка цінник – якщо це можливо. Не називайте ціну, навіть побічно або за довгий час – за винятком тих випадків, коли про неї запитують безпосередньо.

Вручення або відправка подарунків (крім квітів та автомашин) завжди має на увазі упаковку. Коли подарунок передають особисто, обдаровані повинні розкривати та знайомитись із сюрпризом у присутності дарувальників. Чемні та виховані люди дякують навіть за відверто безглуздий чи безсмачний презент.

Постарайтеся в майбутньому за будь-якої зручної нагоди продемонструвати, що предмет вам подобається - або навіть приніс реальну користь (звичайно, тут слід орієнтуватися на те, що це за річ, адже вам можуть піднести звичайну дрібничку).

Як поводитися за столом?

Поведінка людини за столом - дуже важлива складова етикету. Саме в цей момент його оцінюють часто і потенційні партнери з бізнесу, і представники іншої статі, і багато інших людей. Думайте про враження, яке справите на колег по роботі та начальників. Найпростіше тим, хто навіть у себе вдома суворо дотримується правил пристойності. Ось кілька основних із них:

• завжди кладіть серветку на коліна (тільки її можна використовувати для того, щоб витирати губи, пальці);
• після завершення трапези кладіть серветки біля тарілки; якщо вони падають, беріть інші чи попросіть дати нові в офіціанта;
• якщо п`єте вино, наливайте його тільки в келихи, які потрібно тримати трьома пальцями - виключно ніжку, не торкаючись чаші;
• суп треба черпати від себе, а не до себе, щоб не забризкати одяг;
• намагайтеся не переповнювати тарілки, інші ємності - це не тільки некрасиво, а й ускладнює переміщення;
• є три популярні страви, які їдять руками: смажена або відварена курка, м`ясо на ребрах і будь-який вид закусок;
• передаючи страву іншій людині, ставте її прямо на стіл, не давайте до рук;
• не слід використовувати будь-які столові прилади для того, щоб очищати рибу від кісток – це робиться лише руками.

Можна було б ще довго наводити приклади поведінки, що відповідає етикету. Проте вже сказаного вам вистачить для того, щоб поводитися правильно в 9 випадках з 10. В інших ситуаціях вам допоможуть такт, елементарна логіка, уважність до інших людей.

Про основні правила етикету дивіться у наступному відео.